Представники Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» підняли питання демократичної сталості та інформаційного впливу на зустрічі ОБСЄ у Відні

ВІДЕНЬ, Австрія — 16–17 березня 2026 року Додаткова нарада ОБСЄ з людського виміру на тему «Законотворчість для демократичної сталості» стала майданчиком для обговорення нових викликів демократичному управлінню. Представники Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» зробили свій внесок у діалог, виступивши на двох пленарних сесіях та організувавши окремий супутній захід.

Супутній захід під назвою «Антикультові мережі як форма захоплення законодавчого процесу: яким чином стигматизація підриває демократичну законотворчість» був присвячений діяльності та наративам міжнародної антикультової мережі, коріння якої пов’язане з Росією, а також їхньому впливу на демократичні інститути в різних країнах.

Метою заходу було продемонструвати механізми, через які стигматизуючі наративи впливають на суспільний дискурс, інституційні рішення та законодавчі процеси. Спікери описали повторювані патерни, що розвиваються поетапно: стигматизація, дезінформація, інституційний тиск і, зрештою, криміналізація.

Роман Гураль із Польщі представив аналітичну модель для вивчення антикультової динаміки, зазначивши:

«Якою є методологія антикультової мережі? Під час вивчення задокументованих випадків застосування методології антикультової мережі в різних країнах дослідники виявили повторюваний патерн того, як антикультові наративи формуються і негативно впливають на суспільний дискурс».

Спікер зазначив, що коли такі скоординовані кампанії систематично спрямовані на конкретні соціальні групи, підривають рівну участь і створюють умови для виключення, вони можуть набувати рис інформаційного тероризму — навмисного використання інформації для поширення страху, соціального розколу та тиску на демократичні системи. У цьому контексті особливе занепокоєння викликали кампанії, пов’язані з Російською асоціацією центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС). Повторювані ярлики та дискредитуючі наративи РАЦИРСу виходять за межі оціночних суджень і перетворюються на стійкі форми інформаційного тиску, що впливають на права та демократичні гарантії.

Ірен Шмуттермайєр з Австрії наголосила на системному впливі антикультових механізмів на демократичні структури, заявивши:

«По суті, антикультизм є системним інструментом руйнування демократії та виправдання тоталітарного насильства».

У своєму виступі вона приділила особливу увагу Російській Федерації як кейсу, який ілюструє довгострокове впровадження антирелігійних наративів в інституційні та правові моделі, що призвело до значного обмеження основних прав у громадянському суспільстві. Вона також відзначила роль РАЦИРСу, очолюваного Олександром Дворкіним, у формуванні наративів, що сприяли маргіналізації релігійних меншин та акторів громадянського суспільства в Росії.

Під час обговорення також розглядався транснаціональний вимір, включно з роллю Європейської федерації центрів з дослідження та інформації про сектантство (FECRIS) у поширенні антикультових наративів у європейських країнах.

Кароліна Хронова з Чехії наголосила на транскордонному характері цих процесів:

«Ті самі гібридні методи війни — стигматизація, дезінформація, інституційний тиск та спроби маніпулювання законодавством — застосовувалися й продовжують застосовуватися в демократичних країнах Європи».

Окрема частина заходу була присвячена кейсу Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» в Росії та Україні як прикладу того, як скоординовані кампанії стигматизації, організовані антикультовою мережею під керівництвом російського РАЦИРСу, можуть впливати на суспільне сприйняття та інституційні підходи навіть у протилежних геополітичних контекстах. Було згадано рішення українського суду від 25 лютого 2026 року, який не знайшов правових підстав для заборони Руху та відхилив доказову базу через відсутність методологічної надійності та упередженість.

АНТИКУЛЬТОВІ НАРАТИВИ ТА ДЕМОКРАТИЧНА СТАЛІСТЬ

Під час обговорення розглядалися більш широкі наслідки антикультових наративів для демократичної сталості. Доповідачі зазначили, що ерозія демократії може відбуватися не лише через незаконні дії, а й через формально законні процедури, сформовані під тривалим інформаційним тиском.

Вони наголосили, що стигматизуючі наративи часто передують законодавчим або судовим рішенням, впливаючи на суспільне сприйняття. Згодом такі наративи можуть нормалізувати витіснення соціальних груп і сприяти вжиттю обмежувальних заходів.

СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ТА ДЕГУМАНІЗАЦІЯ

Однією з ключових тем супутнього заходу стало співвідношення свободи вираження поглядів та поширення дегуманізуючих наративів. Хоча свобода вираження поглядів залишається основою демократичних суспільств, спікери наголосили на важливості розрізнення між легітимною суспільною дискусією і скоординованими кампаніями стигматизації та дезінформації.

Було зроблено посилання на практику Європейського суду з прав людини, який визнає, що свобода вираження пов’язана з відповідальністю і може підлягати обмеженням, якщо це необхідно для захисту прав та гідності інших.

Вероніка Амайя Лаель Сабол зі Словаччини зазначила:

«Свобода вираження поглядів має служити істині, плюралізму та відкритому діалогу, а не систематичній дегуманізації спільнот».

ПЛЕНАРНІ ВИСТУПИ

Під час першої пленарної сесії Душан Валечек із Чехії порушив питання щодо антикультової мережі як гібридної загрози демократичним системам. Він підкреслив, що під приводом боротьби з так званими «небезпечними сектами» такі мережі можуть проводити систематичні кампанії проти релігійних меншин, громадянських ініціатив та правозахисників, а також прагнути впливати на законодавчі та інституційні процеси.

Він також нагадав, що такі побоювання вже озвучувалися на попередніх заходах ОБСЄ, і наголосив на необхідності подальшої міжнародної уваги до цієї теми.

На третій пленарній сесії Євгенія Малецька, колишня співробітниця правоохоронних органів та юридична консультантка з Латвії, зосередилася на взаємозв’язку між стигматизацією, дезінформацією та обмеженнями фундаментальних прав.

Вона наголосила, що погіршення демократичних процесів часто починається ще до офіційного запровадження обмежувальних заходів — на етапі, коли тривалий інформаційний тиск формує суспільне сприйняття.

Вона також зазначила, що якщо кампаніям дезінформації систематично передують обмеження прав і свобод, такі практики можуть розглядатися як форма інформаційного тероризму, спрямованого на зміну демократичного простору через психологічний та інституційний тиск.

Євгенія порушила питання про необхідність розробки чіткіших стандартів судового контролю для виявлення випадків, коли стигматизуючі інформаційні кампанії можуть впливати на легітимність обмежень, що застосовуються до учасників громадянського суспільства.

Участь Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» у конференції ОБСЄ підтвердила важливість продовження міжнародного діалогу про взаємозв'язок гібридних загроз, демократичної законотворчості, свободи вираження поглядів та захисту фундаментальних прав.

Представники делегації «АЛЛАТРА» також активно взаємодіяли з іншими учасниками зустрічі, зокрема з дипломатами, політиками та представниками НУО, обмінюючись думками та беручи участь у професійному діалозі впродовж усього заходу. Ці взаємодії дали можливість налагодити нові контакти, обговорити спільні виклики та зміцнити міжнародне співробітництво у протидії загрозам, що виникають для демократичних інститутів.

Дискусії у Відні під час засідання ОБСЄ підкреслили необхідність підвищення обізнаності щодо того, як скоординовані антикультові наративи можуть впливати на демократичні системи, а також важливість захисту демократичних інститутів та правових процесів від інформаційного тиску.

Про Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА»

Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» — незалежна волонтерська організація, що займається масштабними дослідженнями в галузі геодинаміки та екологічних проблем. МГР «АЛЛАТРА» відомий своїм міждисциплінарним підходом до вивчення стихійних лих, сприянням розвитку міжнародного наукового співробітництва та активним відстоюванням прав і основних свобод людини.

На знак визнання відданості справі охорони довкілля і всіх творінь, у 2024 році Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» був удостоєний апостольського благословення Його Святості Папи Франциска. У 2025 році Його Святість Папа Лев XIV також дарував апостольське благословення президентці «АЛЛАТРА» і всім його волонтерам.

Для запитів преси, будь ласка, зв'яжіться з нами за адресою [email protected]