ГЛОБАЛЬНИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР «АЛЛАТРА» ПРЕЗЕНТУЄ

НАНОПЛАСТИК
ЗАГРОЗА ЖИТТЮ

Невидиме вимирання: як мікро- та нанопластик проникає в кожен орган, порушує життєві процеси і загрожує всім системам життєдіяльності.

ДИВИТИСЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

Про документальний фільм

Цей науково-документальний фільм, підготовлений глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА», збирає в одне ціле результати наукових досліджень по всьому світу щодо наслідків впливу мікро- та нанопластику і подає їх у зручному для сприйняття науково-популярному форматі.

Фільм показує, як мікро- та нанопластик проник у всі куточки планети й у всі органи людини, в тому числі в мозок, серце, кровоносну систему, і навіть втручається в процеси зародження життя.

Це дослідження розкриває, як нанопластик, що має електростатичний заряд, порушує міжклітинну комунікацію, прискорює старіння, сприяє розвитку раку, послаблює імунітет, руйнує репродуктивне здоров'я та дестабілізує всю біосферу.

У цьому фільмі, створеному за участю всесвітньо відомих учених, уперше досліджується і розкривається весь спектр oзагроз, пов'язаних із мікро- та нанопластиком, а також розкриваються справжні масштаби небезпеки, яку ці частинки становлять для нинішнього та майбутніх поколінь.

Візуалізація ушкоджень, спричинених нанопластиком

У фільмі представлено унікальні наукові анімаційні ролики, які ілюструють, як нанопластик на молекулярному рівні порушує функціонування клітин, іонних каналів, мітохондрій, нейротрансмітерів і ДНК.

Мікро- та нанопластик уже став невід'ємною частиною людського організму. Він накопичується в тканинах мозку, кишківника, серцевого м'яза, а також в ендокринних і репродуктивних органах, порушуючи їхні функції.

Із фільму «Нанопластик. Загроза життю»

Провідні експерти

Голоси науки

Проф. Сарджу Ганатра, доктор наук, США

Кардіоонколог, директор програми кардіоонкології, медичний директор з питань сталого розвитку в госпіталі та медичному центрі «Лейхі»; Засновник компанії «Sustain Health Solutions»

Проф. Лукас Кеннер, доктор наук, Австрія

Патолог, дослідник у галузі онкології у Віденському медичному університеті; директор Інституту прикладної метаболоміки імені Крістіана Допплера; науковий директор проєкту microONE

Проф. Антоніо Рагуза, доктор наук, Італія

Акушер-гінеколог, керівник відділення акушерства та гінекології в госпіталі «Фатебенефрателлі»; першим виявив мікропластик у плаценті людини

Джеффрі Лонг, США

Радіотерапевт-онколог; експерт у галузі впливу навколишнього середовища на здоров'я людини

Проф. Річард Томпсон, доктор наук, Велика Британія

Член Лондонського королівського товариства, кавалер ордена Британської імперії; професор морської біології; директор Інституту морських досліджень Плімутського університету

Проф. Седат Гюндогду, доктор наук, Туреччина

Професор морської біології в університеті Чукурова; засновник Дослідницької групи з вивчення мікропластику Microplastic Research Group; науковий консультант з проблеми забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами

Проф. Валерій Еткін, д.т.н, Ізраїль

Засновник і директор Інституту інтегративних досліджень; член Європейської академії природничих наук; експерт у галузі термокінетики, термодинаміки, біоенергетики та фізики

Душан Матеріч, доктор наук, Німеччина

Еколог, фахівець з аналітичних методів; керівник групи з дослідження мікропластику, нанопластику та елементного аналізу в Центрі екологічних досліджень імені Гельмгольца

Ельке Людвіг, докторка наук, Австрія

Керівниця обсерваторії «Зоннблік»; керівниця Європейського центру порівняльних досліджень хмарного середовища (ECCINT); експертка в галузі екологічних і кліматичних досліджень

Проф. Поль Д'Абзак, доктор наук, Болівія

Хімік водних систем, мікробіолог, Болівійський католицький університет; координатор Центру досліджень у галузі точних наук та інженерії (CICEI)

Ліліана Касерес Санчес, Болівія

Біологиня, спеціалізація: екотоксикологія та екологічне здоров'я, Університет Хасселта; аспірантка кафедри зоології (біорізноманіття і токсикологія); галузь досліджень: мікро- та нанопластик, процеси регенерації, а також вплив забруднень на здоров'я людини та стан навколишнього середовища

Проф. Давид Бараккі, доктор наук, Італія

Професор зоології та етології, Флорентійський університет; керівник лабораторії когнітивної та поведінкової екології (BeeLab); піонер у галузі експериментальних досліджень впливу мікропластику на здоров'я, когнітивні здібності та соціальну поведінку бджіл

Ведучий фільму

Джон Ан, доктор наук, США

Доктор наук, ступінь магістра ділового адміністрування (MBA)

Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА», Науково-консультативна та дослідницька рада

Ступінь магістра ділового адміністрування (MBA), бізнес-школа INSEAD, Франція, 2017 р.

Ступінь доктора філософії в галузі хімічної інженерії, Мюнхенський технічний університет, Німеччина, 2013 р.

Ступінь магістра в галузі хімічної інженерії, Каліфорнійський університет у Берклі, США, 2008 р.

Ступінь бакалавра в галузі хімічної інженерії, Пенсильванський державний університет, США, 2006 р.

Джон Ан, PhD, MBA — визнаний експерт, який спеціалізується на комерціалізації проривних наукових розробок. Використовуючи свій міждисциплінарний досвід у хімії, біології, інженерії та венчурному бізнесі, доктор Ан сприяє впровадженню перспективних інновацій, перетворюючи новітні наукові відкриття на масштабовані, стійкі технології, спрямовані на вирішення актуальних глобальних проблем.

Настає поворотний етап у розумінні проблеми нанопластику. І хоча їй, і надалі, приділяється недостатньо уваги, з'являється дедалі більше наукових даних, які вказують на те, що ми, можливо, стоїмо на порозі найбільшої кризи нашого часу в сфері екології та охорони здоров'я. Цим фільмом я сподіваюся привернути увагу до справжніх масштабів шкоди, яку завдає нанопластик, підкреслити роботу провідних учених, сприяти конструктивному міжнародному діалогу та надихнути на об'єднання зусиль заради захисту майбутніх поколінь.

Джон Ан, доктор наук

Що таке нанопластик?

Нанопластик — це пластикові частинки розміром менше ніж 1 мікрометр, тобто приблизно в 1000 разів тонші за людську волосину. Ці наночастинки утворюються під час розпаду або виробництва крупніших пластиків.

Нанопластик здатний долати біологічні бар'єри, включно з такими складними, як гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри.

Його виявили у бутильованій воді, морепродуктах, солі та навіть у повітрі, яким ми дихаємо.

Ключові теми, розкриті у фільмі

1. Глобальна загроза
здоров’ю

Нанопластик проникає в усі органи, системи і клітини організму, ушкоджуючи мітохондрії, спричиняючи хронічне запалення, окислювальний стрес та провокуючи мутації ДНК. Усе це може прискорювати розвиток онкології, серцево-судинних і аутоімунних захворювань, безпліддя, нейродегенеративних хвороб. Усі ці явища можуть привести людство до кризи в галузі охорони здоров'я, яка випереджає рішення, пропоновані медициною.

2. Неминучий вплив забруднення

Мікро- та нанопластик постійно проникає всюди: у ґрунт, воду, повітря та живі організми, — вже ставши частиною харчового ланцюга. В середньому людина споживає з продуктами харчування близько 250 г пластику на рік, а всього за дві години прогулянки вдихає до 106 000 його частинок. Таке повсюдне поширення означає, що мікро- та нанопластик становить загрозу для всіх форм життя.

3. Безпрецедентне проникнення в органи

Нанопластик проникає крізь біологічні бар'єри (кишковий, гематоенцефалічний, гематоплацентарний та інші) та накопичується в головному мозку, серці, судинах, печінці, яєчках і яєчниках. Проникаючи в клітину, він порушує роботу іонних каналів, спричиняє окислювальний стрес, мітохондріальну дисфункцію та призводить до хронічного запалення, що чинить системний вплив на репродуктивне здоров'я, роботу нервової та серцево-судинної системи.

4. Порушення електричних процесів
на клітинному рівні

Нанопластик накопичує та тривалий час утримує на своїй поверхні електростатичний заряд, який спотворює електричні сигнали між клітинами, змінює їхній мембранний потенціал, порушує роботу іонних каналів і транспорт електронів у мітохондріях.
Таке втручання призводить до порушення серцевого ритму, обміну речовин та зниження когнітивних функцій.

5. Збій біологічної координації

Електростатично заряджений нанопластик порушує передачу нервових імпульсів, що призводить до збоїв серцевого ритму, м'язових скорочень, імунних реакцій та обміну речовин. Такі порушення призводять до аритмій, дихальної недостатності, когнітивних порушень і прискореної нейродегенерації.

Біологічні шляхи, через які нанопластик завдає шкоди організму
Вплив нанопластику та загроза репродуктивному здоров'ю
6. Порушення фертильності та репродуктивного здоров'я

Нанопластик проникає в репродуктивні органи, пошкоджуючи сперматозоїди та яйцеклітини, що призводить до безпліддя. Також нанопластик проникає через гематоплацентарний бар'єр, викликаючи окислювальний стрес і хронічне запалення. Це може призвести до викиднів і аномалій розвитку плода.

7. Зниження когнітивних функцій і неврологічні порушення

Накопичуючись у мозку, нанопластик змінює активність нейронів, порушує вироблення нейромедіаторів, пошкоджує мітохондрії та провокує запальні процеси. Це призводить до таких захворювань, як депресія, тривожні розлади, СДУГ, хвороби Альцгеймера та Паркінсона, епілепсія. У молодих поколінь спостерігаються більш ранні прояви захворювань і зниження когнітивних функцій.

8. Втрата біорізноманіття та колапс екосистем

Нанопластик порушує навігацію тварин (птахи), електрорецепцію (риби) і комунікацію комах-запилювачів (бджоли), а також пошкоджує кореневу систему рослин, заважаючи засвоєнню поживних речовин. Це призводить до деградації екосистем і скорочення чисельності популяцій.

9. Посилення
кліматичних змін

Перебуваючи в атмосфері, нанопластик впливає на формування хмар, опади та характер штормів, а забруднення океану пластиком прискорює його нагрівання. Нанопластик виступає як раніше не врахований кліматичний фактор, що посилює екстремальні погодні явища.

Самопідсилюючий цикл: нанопластик і кліматичний хаос
Вплив накопичення нанопластику в головному мозку на здоров'я людини
10. Нагальна необхідність вжиття заходів на глобальному рівні

Масштаб забруднення нанопластиком — від ембріонів до цілих екосистем — вимагає міжнародної наукової співпраці для виявлення наслідків, кількісної оцінки впливу та розроблення рішень. Жодна країна або лабораторія не в змозі подолати цю загрозу поодинці.

Про Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА»

Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» — це міжнародний науково-аналітичний центр, що займається вирішенням ключових загроз планетарного масштабу шляхом ретельного наукового аналізу, всебічної оцінки ризиків і розроблення рекомендацій, заснованих на фактичних даних.

Центр здійснює свою діяльність у межах правових повноважень МГР «Аллатра США» (Allatra IPM USA), некомерційної організації, відповідно до статті 501(c)(3) Податкового кодексу США, проводячи міждисциплінарні дослідження в таких галузях, як динаміка стихійних лих, кліматичні та геофізичні ризики, вплив мікро- та нанопластику на екологію і здоров'я людини, а також глобальні права людини та міжкультурна співпраця.

ГДЦ «АЛЛАТРА» об'єднує наукові дослідження зі стратегічними та практичними рекомендаціями для підтримки прийняття обґрунтованих рішень на глобальному рівні.

Читати детальніше