У новій комплексній доповіді проаналізовано ризики, які нанопластик становить для здоров’я людини, екосистем та довкілля

Використання 592 джерел дозволяє віднести цю доповідь до числа найбільш комплексних відкритих оглядів з даної проблеми.

Доповідь Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА» «Нанопластик. Системний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та навколишнього середовища»

Вашингтон, 23.04.2026 — Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА», міжнародний аналітичний центр, що базується у США, оголошує про вихід нової науково-аналітичної доповіді «Nanoplastics: A Systematic Risk Analysis for Human Health, Ecosystems, and the Environment» («Нанопластик. Системний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та навколишнього середовища»). Робота поширюється за ліцензією CC BY 4.0 і призначена для використання науковим співтовариством, регуляторними органами, політичними інституціями та широкою громадськістю. Публікації присвоєно DOI: https://doi.org/10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001 і вона доступна на сторінці аналітичного центру.

Доповідь «Нанопластик. Системний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та навколишнього середовища» є унікальною тим, що виходить за межі даних про масштаби пластикового забруднення або окремі шкідливі ефекти. Вона дозволяє прояснити ключове питання: що саме робить нанопластик таким активним під час взаємодії з живими системами, зокрема з організмом людини.

Доповідь показує, що проблема полягає не лише в обсязі пластику в навколишньому середовищі, але й у тому, що після розпаду на мікро- та нанорозмірні частинки він істотно змінює свої властивості та поведінку. Ці властивості дозволяють частинкам пластику взаємодіяти з білками, клітинними мембранами, тканинами та захисними бар’єрами організму. Тому доповідь пропонує розглядати нанопластик не як пасивний «пластиковий пил», а як новий клас антропогенних частинок із власною фізико-хімічною активністю.

Чому нанопластик є небезпечним для живих систем

Згідно з доповіддю, при переході пластику до мікро- та нанорозмірних масштабів його властивості зазнають фундаментальних змін: збільшується питома площа поверхні, зростає здатність до адсорбції забруднювачів і біомолекул, а також посилюється роль поверхневого заряду, ζ-потенціалу та міжфазних взаємодій. Наприклад, при зменшенні розміру пластикових частинок до наномасштабу їхня питома площа поверхні різко зростає. Теоретичні оцінки показують, що один фрагмент пластику діаметром близько 1 мм за своєю масою може відповідати приблизно трильйону наночастинок розміром близько 100 нм, водночас їхня сукупна площа поверхні зростає в десятки тисяч разів. Це істотно посилює їхню реакційну здатність і здатність до біологічних взаємодій. Саме такий перехід робить проблему нанопластику не тільки екологічною, а й біофізичною.

У доповіді наголошується, що мікро- та нанопластик виявляється не лише в океанах і на звалищах, а й у повітрі, ґрунті, сільськогосподарській продукції, питній воді та харчових продуктах. Для людини це означає постійний вплив через їжу, воду та повітря, яке вдихається. Частинки таких малих розмірів здатні взаємодіяти з епітеліальними бар'єрами, клітинними мембранами, імунною системою та внутрішньоклітинними структурами. У доповіді особливо виділяється здатність нанопластику долати складні біологічні бар'єри, включно з кишковийм гематоенцефалічним та плацентарним бар'єрами.

У публікації особлива увага приділяється механізмам, які вже підтверджені сучасними експериментальними та клінічними даними: формуванню білкової корони, окислювальному стресу, мітохондріальній дисфункції, порушенню бар’єрних функцій, запальним реакціям та зміні взаємодій частинок із клітинами. Доповідь також розглядає потенційні наслідки для нервової, серцево-судинної, імунної, репродуктивної, дихальної та опорно-рухової систем, а також ризики для пренатального та постнатального розвитку.

«Мета цієї доповіді — сформувати більш точну наукову основу. Ця доповідь є спробою об’єднати розрізнені наукові дані в єдину карту ризиків та пріоритетів досліджень. Нанопластик вимагає не лише вимірювання, але й глибшого розуміння його фізико-хімічної природи і механізмів взаємодії з білками, мембранами, бар’єрами та екосистемами. Ми вважаємо, що вивчення електричних властивостей і потенційної внутрішньої архітектури заряду нанопластику може стати ключовим напрямом для розробки майбутніх стратегій зниження ризиків», — заявив д-р Джон Ан, провідний автор доповіді та член Науково-консультативної і дослідницької ради Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА».

У доповіді також розглядається вплив мікро- та нанопластику на екосистеми. Ці частинки можуть накопичуватися в ґрунтах, взаємодіяти з кореневими системами рослин і ґрунтовою мікробіотою, переміщатися по харчових ланцюгах і брати участь у процесах біоакумуляції та біомагніфікації. Окремі розділи присвячені його впливу на лісові екосистеми, комах-запилювачів, птахів, морські екосистеми та біосферні процеси.

Наукова новизна: чому дослідження електричних властивостей нанопластику може стати ключем до його розуміння 

Один із розділів доповіді присвячений електричним властивостям нанопластику. У науковій практиці для опису поведінки частинок часто використовується ζ-потенціал — параметр, пов’язаний із зарядом частинки на межі її взаємодії з рідким середовищем. Однак автори доповіді ставлять глибше запитання: чи достатньо цієї характеристики, щоб повною мірою зрозуміти електричну природу нанопластику?

У доповіді сформульовано дослідницьку гіпотезу про можливу внутрішню та підповерхневу електричну організацію нанопластику. Іншими словами, мова йде не тільки про заряд на зовнішній поверхні частинки, але й про те, чи може сама частинка мати більш складну «архітектуру заряду» — зокрема внутрішні заряди, пастки заряду, дипольні структури та електретоподібні стани.

Ця гіпотеза важлива не тому, що вона вже пропонує готове технологічне рішення. Її значення полягає в іншому: вона переосмислює саму проблему. Питання стає не тільки таким: «Як можна виявити нанопластик і кількісно оцінити його вміст?», але й таким: «Чи можемо ми зрозуміти, чому він взаємодіє з живими системами саме так, і чи можна в майбутньому знизити його біологічну реактивність?»

Саме тому доповідь пропонує розглядати електричний заряд, поверхневі властивості та внутрішню електричну організацію частинок як перспективний напрям для майбутніх досліджень. Якщо частина шкідливих взаємодій нанопластику зумовлена його електричними властивостями, то розуміння цих властивостей може стати основою для нових підходів до зниження ризиків.

Практичні висновки та рекомендації доповіді

Серед напрямів оцінки та зниження ризиків, пов’язаних із мікро- та нанопластиком, у доповіді виділено такі:

• розробка відповідних міжнародних стандартів для вимірювання мікро- та нанопластику;
• дослідження поверхневого заряду, ζ-потенціалу, формування білкової корони та електрокінетичних властивостей наночастинок;
• оцінка довгострокового впливу нанопластику на здоров’я людини та екосистеми;
• вивчення потенційних фізичних та біофізичних підходів до зниження біологічної активності вже існуючого нанопластику;
• розвиток міжнародного наукового співробітництва в масштабах, порівнянних із найбільшими науковими ініціативами минулого.

Доповідь вказує на те, що традиційний підхід до вирішення проблеми пластикового забруднення — збір, сортування, переробка та механічне очищення навколишнього середовища — є недостатнім для вирішення проблеми вже сформованих мікро- та нанорозмірних фракцій. Після розпаду пластику до таких розмірів його практично неможливо повністю видалити з біосфери. Тому поряд зі скороченням викидів та поліпшенням моніторингу необхідні нові дослідницькі програми, спрямовані на зниження шкідливих взаємодій нанопластику з живими системами.

«Ми вважаємо, що проблема нанопластику вимагає не фрагментарного підходу, а міжнародної наукової програми. Це питання не тільки екології, а й медицини, біофізики, токсикології, кліматології та громадського здоров’я», — додала Кароліна Гронова, співавторка доповіді та членкиня Науково-консультативної та дослідницької ради Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА»

Нанопластик як тема міжнародного наукового діалогу

З метою привернення уваги до зростаючої загрози мікро- та нанопластику як невидимої, але дедалі небезпечнішої форми забруднення, що виходить за межі традиційних екологічних та медико-санітарних проблем, Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» за підтримки депутата Європарламенту Ондржея Кнотека організував 24 лютого 2026 року конференцію з нанопластику в Європейському парламенті. Серед спікерів конференції були представники Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА» із США, Ізраїлю, Німеччини та Чехії.

А. Рагуза, Я. Кара, О. Кнотек, М. Бернс, М. Овцинова, Дж. Ан, А. Котляр та О. Масний в Європейському парламенті на конференції «NANOPLASTICS: HIDDEN CONNECTIONS AND EMERGING RISKS» («Нанопластик: приховані зв’язки та нові ризики»), 24 лютого 2026 року

Доповідь «Нанопластик. Системний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та навколишнього середовища» доступна за посиланням: https://allatra.org/global-research-center/publications/agrc.report.mnp.2026.04001 .

DOI: https://doi.org/10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001

Про Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА»

Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» — це спеціалізований дослідницький центр, який здійснює науковий аналіз глобальних екологічних, кліматичних та соціальних процесів. Центр діє в рамках Allatra IPM USA 501(c)(3), працює на волонтерських засадах, не залучає фінансування від іноземних урядів і публікує свої матеріали у відкритому доступі для наукових інститутів, регулюючих органів, засобів масової інформації та широкої громадськості.

Опубліковано: DC NEWS NOW, FOX 44, FOX 2, Associated Press, NBC 4, NBC 8, ABC 8, ABC 33, CBS 8, CBS 42 та в інших виданнях.

Контакти для преси: [email protected]