У Болівії відбулася прем’єра документального фільму «АЛЛАТРА» «Нанопластик. Загроза життю»

Показ у Болівійському католицькому університеті «Сан-Пабло» в Ла-Пасі зібрав представників академічної спільноти, державних установ і громадських організацій для обговорення можливого впливу мікро- та нанопластику на здоров’я людини й навколишнє середовище.

Ла-Пас, Болівія, 22 квітня 2026 р. – У кампусі Болівійського католицького університету «Сан-Пабло» в Ла-Пасі відбулася латиноамериканська прем’єра документального фільму «Нанопластик. Загроза життю».  Показ відбувся 22 квітня, у Міжнародний день Матері-Землі, і був приурочений до 60-річчя університету.

Документальний фільм, створений Глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА» (ГДЦ «АЛЛАТРА»), об’єднує дані наукових досліджень з усього світу про можливий вплив мікро- та нанопластику, подані в доступному науково-популярному форматі.

Прем’єра зібрала представників академічного керівництва Болівійського католицького університету «Сан-Пабло», фахівців Центру досліджень у галузі точних наук та інженерії (CICEI-UCB), Центру досліджень у галузі води, енергетики та сталого розвитку (CINAES-UCB), Інституту прикладних досліджень (IIA), а також представників Міністерства освіти, Інституту дитячого нейророзвитку (INDI) та Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА».

Хімена Перес Аренас, ректорка відділення Болівійського католицького університету «Сан-Пабло» в Ла-Пасі, під час відкриття гала-показу фільму «Нанопластик. Загроза життю»

Урочистий вечір відкрила ректорка кампусу Болівійського католицького університету в Ла-Пасі Хімена Перес Аренас, яка окреслила етичне та глобальне значення події, звернувши увагу на проблему нанопластику і його вплив як на здоров’я людини, так і на планету. У контексті Дня Матері-Землі вона наголосила на важливості наукових досліджень і пошуку глобальних рішень як невід’ємного обов’язку у справі захисту життя.

Міжнародне визнання фільму

У Болівійському католицькому університеті «Сан-Пабло» відзначили значущість прем’єри для університету.

Хосе Антоніо Муньйос; Ліліана Касерес; Поль д’Абзак; Паола Альвісурі; Іван Антоніо Ірасоке; Карла Александра Камперо Варгас, генеральна директорка з питань спеціальної освіти Міністерства освіти Багатонаціональної Держави Болівія; Гресія Паола Моліна — під час гала-прем’єри

Представники університетського кампусу в Кочабамбі наголосили на участі викладачів і дослідників Центру досліджень у галузі точних наук та інженерії (CICEI-UCB) — Поля д’Абзака та Ліліани Касерес Санчес, чий строгий академічний підхід допоміг посилити наукову основу документального фільму.

Документальний фільм ГДЦ «АЛЛАТРА» «Нанопластик. Загроза життю» з початку 2026 року отримав низку міжнародних нагород, і його було представлено на кількох кінофестивалях. Його було відзначено на Mannheim Arts and Film Festival у категоріях «Найкращий повнометражний фільм про здоров’я та медицину» й «Найкращий повнометражний фільм про довкілля та клімат», він отримав нагороду за найкращий документальний фільм на London Independent Film Awards, і його було удостоєно золотої нагороди за найкращий повнометражний документальний фільм на Latitude Film Awards. Фільм також отримав нагороду за найкращий документальний фільм на Eastern Europe Film Festival, його було відзначено на Nature Without Borders International Film Festival у категорії «Повнометражний екологічний документальний фільм», а також він отримав нагородний сертифікат Cine Paris Film Festival у червні 2026 року.

Географія показів фільму продовжує розширюватися. За словами Гресії Моліни, координаторки Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА» в Болівії, документальний фільм було заявлено для участі в XIII Міжнародному фестивалі зеленого кіно (FICV 2026), організованому Фондом друзів природи (FAN Bolivia), одному з майданчиків, присвячених питанням сталого розвитку.

Науковий контекст: що відомо про нанопластик

У документальному фільмі розглядаються наукові дані про те, що нанопластик — частинки, менші за розміром, ніж багато вірусів, — уже виявляється в крові людини, плаценті та мозку й може впливати на імунну систему, когнітивні функції та розвиток нервової системи. Крім того, у фільмі порушується питання можливого впливу мікро- та нанопластику на екологічні й кліматичні процеси, включно з теплообміном в океані. Окрему увагу приділено тому, що пластик не зникає з навколишнього середовища, а поступово фрагментується, поширюється й потрапляє в різні природні та біологічні системи.

Експертні оцінки: науковий підхід і актуальність проблеми

Паола Альвісурі, дослідниця Центру досліджень у галузі водних ресурсів, енергетики та сталого розвитку (CINAES-UCB)

Паола Альвісурі, дослідниця Центру досліджень у галузі води, енергетики та сталого розвитку (CINAES-UCB), володарка низки національних і міжнародних нагород за академічні дослідження, зазначила: 

«Документальний фільм “Нанопластик. Загроза життю” створений Глобальним дослідницьким центром “АЛЛАТРА”, став важливим приводом для діалогу про воду, здоров’я та майбутнє планети. Ця зустріч дала змогу привернути увагу до критично важливих викликів, особливо пов’язаних із якістю води, підкресливши її цінність як джерела життя, культури та майбутнього. 

Документальний фільм подає складну проблематику доступною мовою, що спонукає до дії, запрошуючи переосмислити наше ставлення до матеріалів і їхнього впливу. Такі ініціативи посилюють роль науки й міжнародної співпраці в досягненні реальних змін. В умовах екологічної кризи цей фільм є тривожним сигналом і водночас можливістю діяти усвідомлено й відповідально заради захисту життя».

Поль д’Абзак, викладач-дослідник і координатор Центру досліджень у галузі точних та інженерних наук (CICEI-UCB)

Своєю чергою Поль д’Абзак, доктор у галузі хімії води та мікробіології, викладач-дослідник CICEI-UCB,  наголосив: «Прем’єра документального фільму “Нанопластик. Загроза життю” в Болівійському католицькому університеті “Сан-Пабло” є найважливішою віхою в підвищенні обізнаності про екологічні виклики, з якими ми стикаємося. Як дослідник цієї теми, я вважаю, що зробити видимою загрозу мікро- та нанопластику, присутнього в навколишньому середовищі — воді, повітрі, ґрунтах, організмах, їжі, — це невідкладний крок до дії. 

Кожен фрагмент мікропластику розповідає історію споживання та відповідальності. Ми вже не просто спостерігачі цієї ситуації, вона стосується нас безпосередньо. Висловлюю глибоку вдячність Глобальному дослідницькому центру «АЛЛАТРА» за просування цієї ініціативи. Ця співпраця стала можливою завдяки діалогу, розпочатому під час візиту Марини Овцинової, президентки “АЛЛАТРА”, до керівництва Болівійського католицького університету “Сан-Пабло”, і відображає прагнення університету розвивати науку, освіту та проєкти, важливі для суспільства».

Поль д’Абзак, Ліліана Касерес, Марсело Моліна Сільва, координатор Інституту прикладних досліджень (IIA), і Карла Камперо на прем’єрі документального фільму «Нанопластик. Загроза життю»

Марсело Моліна Сільва, доктор інженерних наук і координатор Інституту прикладних досліджень (IIA), наголосив на необхідності поглиблювати співпрацю між «АЛЛАТРА» та Болівійським католицьким університетом «Сан-Пабло». За його словами, така взаємодія може об’єднувати різні напрями досліджень, включно з поведінковими та соціально-економічними науками, а також сприяти переходу від фундаментальних досліджень до прикладних рішень.

Здоров’я, освіта та спільнота: комплексна відповідь

В Інституті дитячого нейророзвитку (INDI) наголосили на зв’язку між екологічними чинниками, здоров’ям дітей і нейророзвитком: 

«Сьогодні, у День Землі, ми були присутні на особливому урочистому вечорі… Презентація документального фільму “Нанопластик. Загроза життю” — це глибокий погляд на невидиму, але дуже близьку кожному з нас проблему. […] Ці крихітні частинки вже перебувають у нашому організмі… і так, вони також впливають на нейророзвиток. […] Турбота про планету — це також турбота про здоров’я та майбутнє наших дітей».

Хосе Антоніо Муньйос, директор Інституту дитячого нейророзвитку (INDI), під час виступу на гала-прем’єрі

Доктор Хосе Антоніо Муньйос, видатний педіатр-невролог і директор INDI, наголосив на важливості комплексного підходу, що об’єднує охорону здоров’я, освіту та роботу з людьми за межами профільних установ: «Не може бути здоров’я без освіти й освіти без здоров’я. Наше завдання – вийти за межі своїх звичних сфер діяльності до спільноти. Найбільша мрія – розвивати освіту та охорону здоров’я, орієнтовані на потреби суспільства».

Цю думку продовжила Гресія Моліна: «Самих лише добрих намірів недостатньо: без чіткого наукового знання та пріоритетних дій не може бути справжнього здоров’я. Сьогодні ми знаємо, що нанопластик […] здатний долати такі бар’єри, як гематоенцефалічний, досягаючи мозку й впливаючи на чутливі процеси, включно з нейророзвитком. […] Наукова комунікація — не опція, а необхідність. […] Нам необхідно вийти за межі окремих ініціатив до поінформованого, залученого й активного суспільства, здатного спільно відповідати на виклики, які більше не стосуються окремих груп, а зачіпають усе людство».

Інклюзивна освіта та державна політика перед новими викликами

Участь Карли Камперо Варгас, генеральної директорки з питань спеціальної освіти Міністерства освіти Багатонаціональної Держави Болівія, підкреслила необхідність включати нові наукові дані про мікро- та нанопластик у комплексний підхід до державної політики, особливо у сферах освіти, охорони здоров’я та розвитку дітей. Її присутність на заході підкреслила важливість просування міжвідомчого підходу до екологічних проблем, які потенційно можуть впливати на навчання, нейророзвиток і загальне благополуччя.

Карла Камперо Варгас, генеральна директорка з питань спеціальної освіти Міністерства освіти Багатонаціональної Держави Болівія, і Гресія Моліна, координаторка ГДЦ «АЛЛАТРА» в Болівії

На заході Карла Камперо Варгас заявила: «Документальний фільм “Нанопластик. Загроза життю” важливий для сфери освіти, оскільки показує, яким чином екологічні чинники, що часто залишаються непомітними, можуть поступово впливати на здоров’я, нейророзвиток і загальне благополуччя дітей і підлітків. У контексті сучасних викликів, пов’язаних із забезпеченням права на інклюзивну освіту, фільм допомагає розширити традиційний погляд на інвалідність і труднощі в навчанні, показуючи, що освітні процеси не можуть бути відокремлені від нових екологічних, медичних і соціальних чинників. Крім того, він наголошує на необхідності зміцнювати освітні системи на основі превентивного, міжсекторального та інклюзивного підходу — через дослідження, раннє виявлення, педагогічну адаптацію й державну політику, що ґрунтується на наукових даних, щоб своєчасно реагувати на нові умови, здатні вплинути на навчання та повноцінну участь учнів».

Вона також додала: «Як орієнтир для майбутніх дій документальний фільм вказує на важливість міжвідомчої взаємодії у сферах освіти, охорони здоров’я та охорони довкілля; розвитку досліджень чинників, що впливають на розвиток дітей; а також включення превентивних підходів і принципів універсальної доступності до політики інклюзивної освіти».

Переосмислення проблеми пластику: скорочення його виробництва недостатньо

Хосе Ріос, представник «АЛЛАТРА» в Латинській Америці та Карибському регіоні

Хосе Ріос, представник «АЛЛАТРА» в Латинській Америці та Карибському басейні, зазначив:

«Це документальний фільм, який не просто дивляться… його пропускають крізь себе. Є незручні істини, але саме вони здатні нас змінити. Поки наука чітко показує, що відбувається — у воді, у повітрі, у наших власних тілах, на планеті, — ми продовжуємо жити так, наче нічого не відбувається. Ми звикли до уявлення про нормальність, у якому не прийнято ставити запитання; до ідеї прогресу, яка не чує попереджень; і до розмов про відповідальність, за якими не завжди стоїть готовність поглянути проблемі у вічі. І все ж усе пов’язано: те, що впливає на планету, зачіпає й нас. Можливо, справжня переломна точка полягає не в тому, щоб дізнатися більше, а в тому, щоб наважитися побачити проблему. Тому що лише коли з’являється розуміння, дія стає реальною».

Ріос також наголосив, що проблему не можна вирішити лише шляхом скорочення виробництва пластику, оскільки вже наявний пластик не зникає, а фрагментується. Тому науковий виклик полягає в тому, щоб зрозуміти й вивчити такі явища, як його електростатичний заряд.

Бізнес-сектор: лідерство та практичні дії перед викликом мікро- та нанопластику

Проблема мікро- та нанопластику стосується не лише наукової та суспільної повістки, а й сфери сталого бізнесу, де важливу роль можуть відігравати інновації, наукові знання та соціальна відповідальність.

Хімена Беотегі, голова ради директорів Banco FIE S.A.

У цьому контексті Хімена Беотегі, голова Ради директорів Banco FIE S.A. і членкиня рад директорів низки компаній, взяла участь у першому круглому столі Sendai разом із Мариною Овциновою, президенткою «АЛЛАТРА», та Хіроші Ономурою, який на той час обіймав посаду посла Японії в Болівії.

Хімена Беотегі, відзначена Bloomberg Línea як одна з «50 жінок Латинської Америки, які справили значний вплив» (2024), включена рейтингом MERCO до числа 100 лідерів із найкращою репутацією в Болівії, визнана рейтингом 40 Best CEOs видання Bolivian Business другою найпомітнішою жінкою-керівницею країни у 2026 році, а також відзначена WOMEN’S TIME 2026 (Magazine Management) як лідерка у сфері корпоративної стратегії, заявила: «Планета стикається зі зростаючою та невидимою загрозою — мікро- та нанопластиком. Ці крихітні частинки постійно накопичуються у воді, яку ми п’ємо, повітрі, яким ми дихаємо, одязі, який носимо, і навіть у продуктах, які вживаємо в їжу, тривожним чином вбудовуючись у наш біологічний ланцюг. На тлі наукових даних про їхній вплив розуміння проблеми використання цього матеріалу є важливим кроком, однак сьогоднішній виклик потребує ширшого погляду, що ґрунтується на знаннях, оскільки вже наявний пластик продовжуватиме фрагментуватися й із часом може зберігати свій вплив. У цьому контексті вкрай важливо розвивати відповідальні дії на всіх рівнях, поєднуючи зміни в повсякденних звичках із підтримкою досліджень, інновацій і співпраці». 

Коментуючи заяву Беотегі, Гресія Моліна зазначила, що такий підхід демонструє активну роль, яку бізнес-сектор може відігравати у вирішенні нових екологічних викликів. Вона додала, що такі інституційні ініціативи, як відмова від одноразового пластику, скорочення використання матеріалів і впровадження екологічно відповідальніших альтернатив, які реалізують різні організації, зокрема Banco FIE, свідчать про те, що конкретні дії на рівні установ можуть доповнювати наукові зусилля та заходи державної політики, спрямовані на боротьбу з пластиковим забрудненням.

На думку Моліни, взаємодія науки, кліматичної дипломатії та комплексного управління ризиками є важливою умовою для розроблення реальних і сталих екологічних рішень. Вона зазначила, що виклики, пов’язані з нанопластиком, виходять за межі суто екологічного або медичного порядку денного й можуть стосуватися питань безпеки, стійкості та міжнародної співпраці через потенційний вплив на здоров’я людини, водні ресурси, екосистеми та кліматичні процеси.
Вона також зазначила, що як фундаментальні наукові дослідження, включно із системами спостереження, моніторингу та аналізу, так і розвиток прикладних технологій, спрямованих на пом’якшення впливу мікро- та нанопластику, потребують відкритішої, міждисциплінарної та скоординованої міжнародної співпраці. За її словами, важливо розвивати моделі наукової та технологічної взаємодії, які ставлять на чільне місце спільний глобальний інтерес в екологічних, кліматичних питаннях і питаннях сталого розвитку, сприяючи обміну знаннями та стратегічній співпраці перед проблемами, що виходять за межі окремих країн.

Від усвідомлення проблеми — до спільних дій

Іван Ірасоке Тобіас, керівник освітньої програми з екологічної інженерії Болівійського католицького університету «Сан-Пабло», під час виступу на гала-прем’єрі

На завершення заходу Іван Ірасоке Тобіас, магістр інженерних наук і керівник програми «Екологічна інженерія» Болівійського католицького університету «Сан-Пабло», відзначив важливість порушеної у фільмі проблеми. Він наголосив на науковій обґрунтованості документального фільму та необхідності конкретних дій у відповідь на забруднення, яке зачіпає не лише навколишнє середовище, а й здоров’я людини.

Гресія Моліна наголосила, що прем’єра фільму в Болівії стала можливою завдяки спільній роботі академічного керівництва Болівійського католицького університету «Сан-Пабло», місцевих і міжнародних команд «АЛЛАТРА», а також волонтерів і фахівців, які займаються науковою комунікацією та інформуванням громадськості.

Моліна також повідомила, що документальний фільм буде поступово представлено в різних регіонах країни, щоб підтримати освітні ініціативи, екологічну обізнаність і науковий діалог.

Про «АЛЛАТРА»

«АЛЛАТРА» — це міжнародна організація з дослідницьким центром у США (Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА»), що займається комплексним аналізом кліматичних та екологічних змін, вивченням впливу мікро- та нанопластику, а також сприянням міжкультурній співпраці та захисту основних прав і свобод людини.

На знак визнання відданості справі охорони довкілля та всіх творінь у 2024 році «АЛЛАТРА» було удостоєно апостольського благословення Його Святості Папи Франциска. У 2025 році Його Святість Папа Лев XIV також дарував апостольське благословення президентці «АЛЛАТРА» та всім її волонтерам.

Контактна адреса для ЗМІ: [email protected]