Як розпізнати дезінформацію в ЗМІ? Пояснює викладач розвідки Егон Чолакян

У цифрову епоху, коли інформація поширюється усім світом в одну мить, ми нарешті визнали, що живемо в епоху інформації. Тепер настав час усвідомити наступний крок — ми живемо в епоху ДЕЗінформації, і ми маємо зрозуміти, як із нею впоратися.

Сьогоднішні новини, статті та відео створюються швидко і споживаються миттєво. Щойно з'являється нова інформація, як вона поглинається масами за лічені секунди. Згідно з нещодавно проведеними дослідженнями, в наші дні ми за добу отримуємо стільки ж інформації, скільки наші предки початку XV століття отримували впродовж усього життя. При цьому слід враховувати певні моменти: більшість із нас зайняті роботою, домашніми справами та сімейними обов'язками, тож знайти час для перевірки точності того, що ми чуємо чи читаємо, стає складно — правда це чи брехня, вірно це чи не вірно — ми часто покладаємося на засоби масової інформації, які приймають це рішення за нас. 

Як наслідок, у нашій свідомості часто виникають упередження проти певних тем, людей, організацій, подій та думок просто через те, що наше ставлення до них було навмисно сформоване під впливом поглинутої інформації чи, як це трапляється останнім часом дедалі частіше, — дезінформації.

Усе починається з шепоту, з тонкого перекручування фактів. Але незабаром цей шепіт переростає в ревіння, у силу настільки потужну, що вона здатна вплинути на перебіг виборів, скинути уряди і розколоти суспільство. Це не звичайний ворог, це супротивник, який переважає в наших стрічках новин і на телевізійних екранах. Він прагне захопити нашу свідомість і зазвичай шкодить нам більше, ніж ми думаємо.

Усвідомлення того, як споживання дезінформації може зашкодити вам, як захистити себе від цієї шкоди та як відокремити зерна від полови щодо правдивості інформації, є найбільш важливими навичками. Про все це розповідається в новому захоплюючому аналітичному відеорепортажі опублікованому доктором Егоном Чолакяном на платформі ESSC.

Викладач розвідки та експерт із національної безпеки Егон Чолакян має поважний досвід роботи в якості федерального лобіста, офіційно зареєстрованого іноземного представника і члена Національного агентства геопросторової розвідки. Упродовж своєї кар'єри доктор Чолакян співпрацював із чотирма президентами США, входив до найближчого кола («Кухонного кабінету») президента Рейгана, трьох радників із національної безпеки та директора Центрального розвідувального управління.

Доктору Чолакяну та його команді було доручено оприлюднити результати великого 30-річного розслідування, яке, зокрема, зачіпає тему дезінформації, що впливає на сучасне американське суспільство. У своєму великому детальному відео він наводить безліч прикладів того, як дезінформацію навмисно створюють, як вона проникає в наші ЗМІ, як вона змінює наше сприйняття та яких заходів ми можемо вжити, щоб залишатися пильними й не дати їй укорінитися в нашій свідомості та негативно вплинути на нас.

Розгляньмо експертне пояснення Егона Чолакяна й прояснимо два ключові питання: як споживання дезінформації може вам зашкодити та як розпізнати дифамацію й дезінформацію в статтях.

Як споживання дезінформації може вам нашкодити

По-перше, Егон Чолакян пояснює, чому споживання дезінформації вам шкодить. Сприйняття інформації, що не відповідає дійсності, може викликати у вас сумніви та смуток щодо себе, своїх близьких або навіть своєї батьківщини. Окрім того, вона може вкорінити у вашій свідомості ворожі образи та погляди.

Наприклад, дослідження Bankrate від 2023 року засвідчило, що приблизно 6 із 10 опитаних вважають, нібито економіка США перебуває в стані рецесії всупереч високим показникам квартального економічного зростання та бурхливому зростанню на ринку праці. Так само, дослідження Financial Times засвідчило, що значна частина американців невірно трактують основні економічні дані; наприклад, 90% респондентів невірно стверджували, що витрати за останній рік зростали швидше, ніж доходи, але це не відповідало дійсності. Дослідження вказує на те, що американці також дезінформовані щодо інших економічних тенденцій, серед яких реальна заробітна плата, накопичення багатства та рівень бідності.

Чому виникає таке помилкове уявлення? Тому що, як стверджує Егон Чолакян, тональність економічних новин знижується, що означає збільшення кількості більш песимістичних наративів, які проникають у новини. Дедалі частіше з'являється дезінформація, яка переконує американців у тому, що «Америка переживає спад», «економічна ситуація погіршується» тощо.

Як наслідок, люди починають вірити в те, що все дійсно рухається в хибному напрямку. І який результат? Критична втрата цінностей і фундаментальних рис, які завжди були уособленням США. Егон Чолакян підкреслює сумні наслідки дезінформації:

«Ми зіштовхуємося з катастрофічним спадом патріотизму. Рівень гордості за нашу країну впав до історичного мінімуму, особливо серед молоді. Великий відсоток американців втрачає віру в завтрашній день, відмовляється від створення сім'ї, не хоче мати дітей, зазнає занепаду духовних та моральних цінностей і не прагне приймати участь у житті нашого суспільства».

Якщо нація занепала духом, у неї менше прагнення до виконання родинних і соціальних обов'язків, внеску в розвиток суспільства або відкриття нових підприємств. Зростає рівень депресії, злочинності та зловживання психоактивними речовинами. Дезінформація впливає насамперед на наше мислення і, як наслідок, на наші вчинки. Тепер ви розумієте, як поширення дезінформації може призвести до занепаду окремої особистості або нації загалом.

Як розпізнати наклеп і дезінформацію в статтях

Отже, тепер настав час визначити, як можна ідентифікувати дезінформацію, щоб ви могли озброїтися розумінням, необхідним для її розпізнавання. Щоб допомогти вам розібратися, Егон Чолакян наводить яскравий приклад. Він розглядає умисну кампанію дезінформації, що спрямована проти Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» — волонтерської організації, яка займається боротьбою зі зміною клімату, штаб-квартира котрої розташована у США..

АЛЛАТРА — це глобальна мережа волонтерів, що діють більш ніж у 180 країнах. Ретельний аналіз її ініціатив показує, що вона діє поза політичними і релігійними рамками, прагнучи об'єднати дослідників й ентузіастів для спільного вирішення проблеми кліматичної кризи та просування демократичних принципів.

Як пояснює доктор Чолакян, 10 років тому проти АЛЛАТРА було розгорнуто цілеспрямовану наклепницьку кампанію, що була ініційована російськими антикультовими групами, яких часто критикують за терористичні методи переслідування окремих людей і спільнот. Якщо штаб-квартира організації розташована в США, можна замислитися над питанням, чому переслідування почалося в Росії. Цьому є чітке пояснення.  І реальні причини цього виходять далеко за рамки простої кампанії з дифамації, вони пов'язані з питаннями національної безпеки Америки, й Егон Чолакян докладно розповідає про це у відео. 

Він описує конкретні тактики та стратегії дифамації. Це ті знання, які ви маєте взяти на озброєння, оскільки нині дедалі більше громадських діячів, політиків і партій використовують дезінформацію та дифамацію проти своїх опонентів, щоб навмисно зіпсувати їхню репутацію. Маніпулятивні прийоми ЗМІ спрямовані на те, щоб оминути ваше критичне мислення; таким чином ви стаєте жертвою неправдивих свідчень і дезінформації. Щоб уникнути цього, наводимо п'ять простих порад про те, як розпізнати, що ви читаєте наклепницьку статтю про людину чи організацію:

Основні характеристики наклепницької статті

Недостовірні твердження та заяви: Стаття містить фактично хибні твердження, що вирвані з контексту, безліч зневажливих ярликів і образливих слів. Наприклад, у випадку з АЛЛАТРА це були такі слова, як «секта», «культ» тощо, які ніяк не пов'язані з діяльністю організації.

Піднімаються чутливі теми. Автор вдається до тем, які є зрозумілими для громадськості, і навмисно чіпляє образ організації або людини до відомого негативного образу іншої людини чи організації.

Інсинуації: у статті наводяться ТІЛЬКИ негативні характеристики людини чи організації.

Немає доказів достовірності: правдивість тверджень, що паплюжать, не підтверджується.

Неперевірені звинувачення: стаття містить необґрунтовані твердження або звинувачення і написана в відверто образливому тоні.

Яка сила впроваджує дезінформацію в американські ЗМІ

Такі наклепницькі статті порушують право людини на добре ім'я, репутацію та гідність, а намір автора публікації полягає у заподіянні шкоди людині або організації, що зазнають наклепу. Але найбільш вражає те, що Егон Чолакян розкриває, чому використовується така дезінформація. Виявляється, вона використовується не тільки для того, щоб зіпсувати чиюсь репутацію, а й для того, щоб посіяти серед людей ненависть один до одного та до окремих людей.

Більше того, як виявило розслідування, проведене доктором Чолакяном, існує певна сила, котра особливо зацікавлена в тому, щоб зруйнувати Америку зсередини. Ця сила також стоїть за збільшенням кількості дезінформації в американських ЗМІ. Що це за сила і чому про неї необхідно знати? 

У масштабному відеорепортажі «Реванш гросмейстерів. Таємних гравці викрито», який представив Егон Чолакян, розкривається справжня суть цих невидимих сил, що впливають на нашу свідомість. Цей фільм обов'язковий до перегляду всім, хто прагне самостійно мислити, контролювати своє життя й захищати майбутнє своєї сім'ї та країни. Це заклик до свідомого й попереджувального ставлення до споживаної нами інформації та її впливу на нас.

Опубліковано у Washington City Paper

Щодо питань преси, просимо надсилати запит на [email protected]