Передача і розподіл енергії та інформації

Як відбувається передача та розподіл енергії, а також зчитування інформації всередині езоосмічної комірки? Пояснимо цей процес на прикладі вилучення частини внутрішнього потенціалу із головної фантомною частинкою По. Нагадаємо, що вона знаходиться на початку з'єднання (зчіпки) фантомних частинок По (образно кажучи, як локомотив і вагони), що утворюють елементарну частинку (образно кажучи, поїзд). Чому саме на ній загострюємо таку пильну увагу? Справа в тому, що саме з першої (головної) фантомної частинки По йде основне зчитування інформації про увесь мікрооб'єкт (про все з'єднання фантомних частинок По, що входять до складу елементарної частинки) реальною частинкою По. А по-друге, якщо реальна частинка По, через вплив на процес силою власного септонного поля, змінює траєкторію руху головної фантомної частинки По, то відповідно змінюється траєкторія руху і інших фантомних частинок По, що знаходяться в даному з'єднанні. Проходячи через ту ж езоосмічну комірку, що і їхня головна фантомна частинка По, вони лише втрачають частину енергії, яку вилучає з них реальна частинка По, завдяки власному септонному полю.


 

Як відбувається процес вилучення енергії реальною частинкою По? Щойно фантомна частинка По, пройшовши езоосмічну мембрану, оновила свій внутрішній потенціал і увійшла в нову езоосмічну комірку, відбувається процес збудження власного септонного поля реальної (стаціонарної) частинки По, що знаходиться в цій комірці. Реальна частинка По починає виконувати функції, рівносильні, образно кажучи, ролі митника ‒ збирача податків (енергії) і контролера (зчитування інформації). Природа сили власного септонного поля реальної частинки По така, що фантомна частинка По в своєму русі у просторі езоосмічної комірки огинає реальну частинку По (що і задає спіралеподібність руху фантомній частинці По, а разом з нею і усім об'єктам та явищам матеріального світу). (Примітка: див. далі у доповіді тему про спіралеподібний рух). При цьому, якраз коли власне септонне поле фантомної частинки По потрапляє у власне септонне поле реальної частинки По, відбувається процес вилучення енергії (як правило, 10%) і зчитування інформації реальною частинкою По. У свою чергу, реальна частинка По передає вилучену частину потенціалу фантомної частинки По на систему ‒ загальне септонне поле реальних частинок По (Тваринний розум).


 

Так система реальних частинок По (загальне септонне поле) контролює все, що відбувається в матеріальному світі, перерозподіляє, перетворює і споживає енергію, необхідну для підтримки свого існування. Більш того, у залежності від певних умов, система (загальне септонне поле) може через кожну реальну частинку По побічно чи безпосередньо впливати на процеси, що відбуваються всередині езоосмічних комірок, змінювати, перетворювати якість цих процесів, перебіг, напрямок тощо, посилювати або послаблювати дію фантомних частинок По. Від цього «коригування» реальної частинки По залежить куди саме, в якому напрямку надалі, для посилення активації яких програм буде здійснюватися прикладання внутрішнього потенціалу фантомної частинки По. Відповідно, це позначиться в цілому і на життєдіяльності самого мікрооб'єкту, що складається з цих фантомних частинок По.


 

Таким чином, при надзвичайній «увазі системи» до процесу, в якому бере участь з'єднання фантомних частинок По (що складають ту або іншу елементарну частинку), напрямок руху цієї зчіпки фантомних частинок По та їхній внутрішній потенціал може варіабельно змінюватися. Наприклад, згідно з первинною інформацією, отриманою при езоосмічному процесі, один із варіантів руху головної фантомної частинки По припускав напрямок її руху до протилежної мембрани в езоосмічній комірці. Але, через цілеспрямований вплив та коригування інформації реальною частинкою По, головна фантомна частинка По змінила свій напрямок руху та вийшла, наприклад, у сусідню мембрану цієї езоосмічної комірки. Нагадаємо, що первинна інформація, яка закладається у внутрішній потенціал фантомної частинки По під час процесу езоосмоса, спочатку має «обмежену багатоваріабельність» можливих дій у матеріальному світі, в яку входять, зокрема, всілякі допустимі варіанти впливу системи (Тваринного розуму) ‒ септонного поля, що становить основу всіх взаємодій і процесів у матеріальному світі.


 

«Споглядаючи з позиції Спостерігача від Тваринного начала або від Духовного начала, ми вже впливаємо на саму ситуацію та її можливий наслідок, на передрішення у невидимому для нас світі, бо здійснюємо вибір. Кожна ситуація — це своєрідна відповідь не лише на твою присутність в цьому місці тут і зараз, але й на те, яким саме ти спостерігаєш себе в цьому моменті». 
 Із книги «АллатРа»


Назад Вперед

Зміст